У свої 21 рік тернополянин Олександр Оршак побував у 21 країні. Хлопець стверджує, що це лише початок. Попереду – нові країни, новий незабутній досвід та нові захопливі проекти. Хоча про плани на майбутнє Сашко розповідати не любить, він із вогником в очах ділиться досвідом вже реалізованих мандрівок.
Нещодавно хлопець повернувся з двотижневої подорожі Іспанією. Чотирнадцять незабутніх днів, чотири перельоти, численні переїзди, житло та харчування обійшлися Сашкові лише у 195 євро. Про те, як зустріти кубинців в Барселоні, пережити шторм на Майорці, побачити шедеври архітектора Сантьяґо Калатрави у Валенсії та насолодитися Атлантичним океаном в Сантандері, не витративши при цьому навіть 200 євро, Сашко розповідає сьогодні читачам quetal.com.ua.
Сашку, якби тебе попросили охарактеризувати Іспанію, використовуючи при цьому лише 3 слова, три іменники, які б відображали сутність країни, якими були б ці слова?
Гостинність, сонце, різноманітність.
Зараз спробую пояснити, чому для мене Іспанія виявилася найгостиннішою країною, в якій я був. Зазвичай, коли я подорожую, то користуюся веб-сайтом Couchsurfing. Це онлайн-сервіс, учасники якого безкоштовно діляться один з одним місцем для ночівлі. Та, окрім як отримати безкоштовний «коуч», сервіс дозволяє познайомитися з місцевими жителями, краще зрозуміти їхні звичаї та традиції… Завдяки «коучсерфінгу» я зустрів багатьох хороших людей та був здивований щирістю та відкритістю мешканців Іспанії.
Тепер про сонце. Тут дуже тепло. Я подорожував в грудні – і навіть взимку купався в морі! На Майорці було градусів 18, в Барселоні десь так само. У Валенсії я взагалі ходив в самій футболці, бо було дуже жарко. Лише Сантандер зустрічав мене холодом – температура тут навряд чи була вищою за 10-12 градусів.
Третє слово, яке, на мою думку, характеризує Іспанію, – це різноманітність. Іспанія вона різна, вона не є типова. Для мене кожне місто було особливим, а в Барселоні взагалі кожен район, неначе окреме місто.
Зазвичай, люди, що ніколи не бували в Іспанії, уявляють її собі країною, у якій завжди тепло та сонячно, країною, де танцюють фламенко та п’ють санґрію. Але насправді Іспанія – дуже різноманітна. Це зелені простори Країни Басків на півночі, це мелодії «sevillanas» у районі Тріана, що у Севільї, на півдні, Іспанія – це мальовничі маловідомі селища Теруелю, це могутні хвилі Біскайської затоки у Галісії… Чим вразила, які стереотипи зруйнувала, чим запам’яталася країна тобі? Яка вона, Іспанія Олександра Оршака?
Тяжко сказати, які стереотипи були зруйновані, тому що всі стереотипи були зруйновані ще в попередніх поїздках, а європейці за менталітетом між собою дуже схожі.
З точки зору архітектури, Барселона, Валенсія та Пальма де Майорка – усі вони дуже різні. Кожне місто по-своєму особливе і тяжко сказати, яке з них сподобалося більше. Барселона дуже різноманітна. Валенсія має свою власну атмосферу, але мене вона вразила, насамперед, творінням Сантьяґо Калатрави – надзвичайно сподобалося Місто мистецтв та наук (Ciudad de las Artes y las Ciencias – авт.).
В Пальмі де Майорці я був в захваті від пляжів. Якби ти мене запитала, куди в Іспанії краще всього їхати на море, я б однозначно відповів – на Майорку.
Як добирався до Іспанії та чому обрав маршрут Пальма де Майорка – Барселона – Валенсія – Сантандер?
Можна сказати, що маршрут обрали замість мене авіакомпанії, адже я запланував відвідати ті міста, до яких можна було дістатися бюджетно. Мені залишалося лише підлаштуватися під обраний маршрут.
Дешеві квитки я шукав на сайті авіакомпаній Ryanair та Wizzair. Є інший сервіс для пошуку недорогих квитків SkySkanner, але він не знаходить ось цих найдешевших акційних квитків, які з’являються час від часу на сайтах авіакомпаній.
Загалом, для того, аби знайти дешеві авіаквитки, пошук потрібно починати за 2-3 місяці.
Загалом, для того, аби знайти дешеві авіаквитки, пошук потрібно починати за 2-3 місяці. Рекомендую звертати увагу на рейси з пересадкою, адже нерідко саме непрямі рейси можуть виявитися дешевшими. Потрібно аналізувати бажані напрямки, і, якщо пощастить, то можна натрапити на недорогий квиток. Наприклад, я не планував їхати до Сантандеру, бо там, на мою думку, немає нічого цікавого, але летіти з Валенсії до Сантандеру, а потім з Сантандеру до Варшави (Олександр навчається в Польщі – авт.) коштувало 35 євро. Прямий рейс з Валенсії до Варшави обійшовся б мені у 70 євро. Бачиш, яка суттєва різниця в ціні?
Також я завжди літаю з Польщі. Знайти недорогі авіаквитки з України можливо, але набагато складніше.
Отож, твоє перше враження від Іспанії сформувалося саме на Майорці, там, де виблискує золотавий пісок, сонце пестить теплим промінням, а прозора морська вода запрошує скупатися навіть узимку. Чи був відпочинок схожий на фотографії у каталогах туристичних компаній, чи, можливо, Майорка подарувала трошки відмінний, не «типовий туристичний» досвід?
Мій відпочинок на Майорці зовсім не був схожий на звичайний курортний відпочинок. Перед мандрівкою я собі запланував похід в гори на сході острова. Знайшов цікавий трекінговий маршрут в інтернеті та по приїзді вирушив в дорогу. На жаль, після того, як подолав перші 20 кілометрів, про себе нагадала стара травма коліна і довелося «повзти» до місця, де запланував ночівлю. Ба більше, цієї самої ночі я потрапив у сильний шторм, тому був змушений переносити намет в інше місце та укріплювати його каменями вагою 10-15 кілограмів.
Біль не минав, тому продовжувати похід не було сили. Я вирішив перебратися на іншу сторону острова, де розташовані пляжі Cala Santanyí, Cala Mondrago, Cala S’Almonia. Тут також ночував в наметі, – і оскільки не було де залишити речі, вранці ховав наплічника в кущах, аби могти вільно пересуватися островом протягом дня.
Одного дня до мене підійшов хлопець, який прогулювався вздовж берега з собакою, та запитав, чи я ночую в наметі. Я відповів ствердно. Рене Алєхандро – так звали хлопця – сказав, що наближається шторм і запропонував перебратися до його квартири. Юнак розповів, що родом він з Венесуели, певний час жив на півночі Іспанії, а роки 3-4 тому перебрався на Майорку.
На Майорці мені неймовірно сподобалося. Обов’язково приїду сюди ще раз!
Наступною була омріяна тобою Барселона 🙂 Чим запам’яталося «місто Гауді»?
Барселона запам’яталася різноманітністю архітектури та крутими «коучсерферами».
Тут я познайомився з Леандро – чоловіком, який прийняв мене на одну ніч. Леандро народився на Кубі, але переїхав жити до Іспанії. Працює фотографом. На жаль, того дня, коли я зупинився в його квартирі, в хлопця було дуже багато роботи і мало вільного часу. Тим не менше, Леандро намалював мені карту міста та розповів, що можна подивитися.
Також Леандро порадив скуштувати субрасаду. Субрасада (sobrasada – авт.) – це традиційна ковбаса зі свинини, типова для Балеарських островів. Буду відвертим: вона мені зовсім не сподобалася. Щось на зразок нашої зіпсованої ковбаси.
В іншого «коучсерфера» з Барселони мені пощастило скуштувати французький цибулевий суп. Хочу спробувати приготувати його самостійно. Двома словами розповім, як він готується. Спершу смажиться цибуля. Потім до цибулі додається бульйон, в кінці приготування додають засушений хліб, і на завершення, – це все посипається тертим сиром. Надзвичайно смачно!
Архітектура Гауді – це щось неймовірне, справжній витвір мистецтва.
В Барселоні я був три дні. Вважаю, що цього часу є цілком достатньо, аби побачити місто, але щоб відчути його по-справжньому, потрібно їхати мінімум на тиждень. Архітектура Гауді – це щось неймовірне, справжній витвір мистецтва. Я обов’язково повернуся до Барселони, щоб насолодитися нею.
До Валенсії ти добирався вже не літаком, а автобусом. Скільки днів запланував провести у місті та що встиг побачити?
Добирався до Валенсії автобусом фірми Alsa. Місто невелике, тому вважаю, що двох днів цілком достатньо, аби побачити усі визначні пам’ятки. Валенсія дуже сподобалася, особливо припало до душі Місто мистецтв та наук. Таке відчуття, ніби до Австралії потрапив 🙂
Першої ночі я зупинився в «коуча», а наступного дня довелося шукати хостел. Вдалося забронювати останнє місце в одному з найкращих хостелів Валенсії. Там я познайомився з двома дівчатами-американками. Вони волейболістки, вчаться в Англії. За розмовами провели увесь вечір, аж до 1 ночі.
До речі, цікава історія трапилася зі мною у Валенсії – ледве не запізнився на літак. В хостелі на «ресепшині» мені сказали, що до аеропорту можна дістатися двома способами: на метро або автобусом. Оскільки квиток на метро коштував 5 євро, а на автобус 3 євро, я вирушив на пошуки автобуса. Певний час марно намагався знайти зупинку там, де мені порадили в хостелі, – автобусної зупинки ніде не було. В мене залишалося 50 хвилин до того, як завершиться реєстрація на літак. Усвідомлюючи, що метро знаходиться в іншому районі міста, я реально почав бігти, аби встигнути, – і, на щастя, вдалося приїхати за 20 хвилин до завершення реєстрації.
Останнім пунктом у твоєму маршруті було портове місто Сантандер, що на півночі Іспанії. Що цікавого можеш розповісти про Кантабрію?
Сантандер, як місто, мені не сподобався. Там жахлива англійська погода, яка змінюється щоп’ятнадцять хвилин. Хоча найкраще час провів я саме там – дуже круті вечірки та надзвичайно приємні люди в плані спілкування.
В Сантандері я познайомився з іспанцем Фернандо та його дівчиною-англійкою. Вони запросили мене на різдвяну вечірку. Оскільки Різдво в Іспанії – родинне свято, і святкують вони його виключно в сімейному колі, 25 грудня усі мали роз’їхатися по домівках. Але Фернандо хотів відсвяткувати Різдво також із друзями, тому вирішив організувати різдвяну «фієсту» на тиждень раніше, тобто 18 числа.
Відвідувачі «фієсти» приносять з собою невеличкі подарунки. Кожній людині присвоюється номер, наприклад, 1, 2, 3, і так далі, а потім по черзі кидають кості. Якщо випав другий номер, даруєш подарунок людині, яка має папірець із номером «2». Така собі самоорганізована різдвяна лотерея. Я свій подарунок отримав першим:) Це була рамка для фотографії та мило!
Наступного дня ми відвідали вечірку, організовану місцевою церквою. Цікавим мені здалося те, що зсередини церква оформлена як типовий храм, а от ззовні – таке враження, що заходиш у гараж. Ніколи б не подумав, що ця будівля може бути церквою. Було дуже багато людей, чоловік 50-60, усі дуже приємні та відкриті до спілкування. Після завершення концерту нас частували іспанськими солодощами та їжею.
Скільки витратив на подорож? Як вдавалося економити?
Подорож обійшлася в 195 євро на 14 днів. Це найдорожча моя подорож. Я не готувався до поїздки, тому витратив більше, ніж зазвичай. Якби спланував усе детально, думаю, що вклався б у 150 євро.
Економити вдавалося за допомогою «каучсерфінгу» та подорожей автостопом. Харчувався, здебільшого, вдома, тобто не витрачав коштів на дорогі страви у ресторанах.
Сашо, чи реально «вижити» в Іспанії без володіння іспанською? Якою мовою спілкувався? Чи засвоїв базову лексику після двох тижнів спілкування з іспанцями, венесуельцями та кубинцями?
Насправді іспанці добре знають англійську, тому не виникало необхідності використовувати перекладач.
Іспанці дуже привітні та відкриті. Це саме ті риси, які мені подобаються в людях. З ними легко розпочати розмову на будь-яку тему. Іспанською знаю лише два слова – це «hola» і «gracias». Цього словникового запасу мені було достатньо для комунікації 🙂
Можливо, після повернення з Іспанії виникло бажання почати вивчати іспанську мову?
Наразі не планую. Спочатку хочу підтягнути англійську та вивчити польську. Польська в пріоритеті, оскільки навчаюся в Варшаві. Думав за півроку вивчу, але бачу, що просто жити в країні та відвідувати курси недостатньо, аби досягти хорошого рівня володіння мовою. Хотілося б приділяти вивченню польської принаймні 1 годину на день.
Деякі люди, коли відвідують нову країну, складають список музеїв, пам’яток, барів та ресторанів, які вони хочуть відвідати, і додержуються плану впродовж подорожі. Інші ж надають перевагу спонтанним подорожам – тобто їм не так важливо побачити якнайбільше монументів або визначних місць, вони отримують задоволення саме тоді, коли поступово «відкривають» для себе місто та його людей. Як знайомишся із країною ти? Що є №1 у списку – кухня, архітектура, традиції, люди?
Для мене основне – це побачити красиві місця, скуштувати традиційних страв та познайомитися з місцевим населенням. Так я відкриваю для себе країну. Обожнюю приїхати до незнайомого міста, вдягнути навушники та просто блукати вуличками.
Олександр Оршак теперішній, той, який відвідав 21 країну, та Олександр Оршак колишній, той, який не бував за межами України, – це та сама людина, чи дві різні особистості? Що змінилося в тобі після того, як ти почав відкривати для себе нові культури та знайомитися із новими поглядами на життя? Чого навчила тебе Іспанія?
Це дві різні людини, між якими прірва. І різниця полягає не лише в тому, що коли подорожуєш, кардинально змінюється мислення. Різниця, насправді, колосальна, я навіть не знаю, як її описати. Зараз я ставлю перед собою конкретні цілі та знаю, чого хочу від життя. Але змінився я не лише завдяки подорожам, важливу роль в цьому процесі відіграв саморозвиток, яким займаюся вже десь три роки.
Коли подорожуєш, кардинально змінюється мислення. Зараз я ставлю перед собою конкретні цілі та знаю, чого хочу від життя.
Не знаю, чи Іспанія навчила мене чомусь конкретному, але з впевненістю можу сказати, що вкотре побачив те, що усі ми різні і в кожної людини є щось особливе.
Минулого місяця на презентації у Тернополі ти розповідав про проект «Лабораторія Подорожей». Як виникла ідея створення ресурсу? Як «Лабораторія Подорожей» допоможе українцям подорожувати за кордон (та до Іспанії, зокрема :)) частіше?
В моїй голові вже давно жевріла ідея створити якийсь цікавий проект про подорожі, але я до кінця не усвідомлював, чого саме б мені хотілося. А от, власне, Майорка надихнула мене на створення «Лабораторії Подорожей».
Багато людей мене запитують: «Як ти так часто подорожуєш? Як тобі вдається не витрачати багато грошей в поїздках?». Для того, аби це все пояснити одній людині, поділитися секретами та «лайфхаками», потрібно витратити, як мінімум, півдня. Ми ж плануємо зробити такий собі туристичний портал для широкої аудиторії, на якому будемо навчати, як дешево, або навіть безкоштовно, подорожувати.
Дуже хочеться зробити справді крутий ресурс. Сподіваємося, що за рік-півтора він стане популярним на всю Україну. В планах створити сайт, на якому після двох-трьох днів читання, людина зможе оволодіти усією необхідною інформацією, яка дозволить їй самостійно організувати бюджетну подорож Україною або Європою.
Наразі ми вже маємо профіль в Інстаграмі та сторінку у Фейсбуці. Найближчим часом планується розробка веб-сайту, «відкриття» якого заплановане через два тижні (якщо встигнемо). Можливо, також створимо телеграм-канал. У день «відкриття» ми познайомимо наших підписників із командою, яка буде працювати над проектом.
[ratings]
