Особові займенники в іспанській мові

quetal.com.ua

• 19.09.2017
• іспанська для початківців, граматика, займенники, лексика

Сьогодні будемо говорити про займенники в іспанській мові. Чомусь початківцям ця тема здається досить складною, хоча, насправді, її можна освоїти за декілька днів.

1. Що таке займенник

Давайте для початку пригадаємо, що таке займенник та коли його доцільно використовувати в українській мові. Отже, займенник – це частина мови, що вказує на предмет чи його ознаку, але не називає їх. Наприклад:

Зачини, будь ласка, вікно. – Я його вже зачинила.
Твоя сестра поїхала до Києва? – Ні, вона запізнилася на потяг.

Слова «його», «твоя», «вона» – це займенники. Займенники «його» та «вона» вказують на предмет та особу, які згадувалися у попередньому реченні, а займенник «твоя» вказує на належність предмета/особи певній людині. Нерідко вживання займенників допомагає уникнути небажаних повторень та тавтологій у мовленні.

Є декілька груп займенників – особові (я/він/вона), присвійні (мій/твій/наш), вказівні (цей/той) тощо. Сьогоднішня наша тема – особові займенники, або «pronombres personales» іспанською. Особові займенники вказують на предмет або особу та у формі називного відмінка відповідають на ті самі питання, що й іменники: Хто? Що?

2. Особові займенники у формі називного відмінка

Що мається на увазі, коли я кажу «у формі називного відмінка»? У іспанській мові особові займенники можуть виступати у формі називного відмінка (yo – я; tú – ти), а також у формах знахідного чи давального відмінків (me – мені; te – тобі тощо). Сьогодні, власне, будемо вивчати перший тип – особові займенники у формі називного відмінка.

Думаю, ви вже помітили, що форми множини змінюються за родом:

Nosotros – ми (чоловіки); ми (чоловіки та жінки)
Nosotras – ми (жінки)

Vosotros – ви (чоловіки); ви (чоловіки та жінки)
Vosotras – ви (жінки)

Ellos – вони (чоловіки); вони (чоловіки та жінки)
Ellas – вони (жінки)

Як бачите, коли ми говоримо про групу, у якій є як чоловіки, так і жінки, вживається займенник чоловічого роду – nosotros, vosotros, ellos.

Також в іспанській мові існує форма ввічливого звертання usted (у множині – ustedes), що українською звучатиме як «Ви». Якщо в Україні звертатися до незнайомців, старших людей або людей, вищих за соціальним статусом, на «Ви» є нормою, то в Іспанії «викання» може навіть деколи трактуватися як неповага до співрозмовника.

Іспанці є надзвичайно простими у спілкуванні, тому з незнайомцями вони поводять себе так само, як із хорошими друзями, тобто на «ти». Не бійтеся казати «tú» до водія автобуса, продавця у магазині, патрульного поліцейського чи коли запитуєте шлях у незнайомця. На «Ви» тут звертаються лише до осіб поважного віку (в Іспанії – це 60-70 років, хоча і старші люди нерідко просять звертатися до них на «ти») або у формальних ситуаціях (наприклад, співбесіда із роботодавцем).

3. Опущення займенників

У особових формах дієслів уже закладені особа та число, тому, як правило, особові займенники в іспанській мові опускаються.

¿Qué dices? – Що ти кажеш?
¿Vienes mañana a la fiesta? – Ти йдеш завтра на вечірку?

Але в деяких випадках особові займенники все ж таки доцільно залишити у реченні. Наприклад, якщо ми хочемо наголосити конкретний предмет або особу.

– ¿Quién eres?
– Soy el marido de Julia. ¿Y quién eres tú?

– Ти хто такий?
– Я – чоловік Хулії. А хто ти?

У марафоні іспанської для початківців ми детально говоримо про особові займенники, особливості їх використання в країнах Латинської Америки та Іспанії, розглядаємо культурні аспекти звертання на «Ви» та на «ти».