Присвійні займенники в іспанській мові

Для того, аби вказати на належність предмета, особи, об’єкта чи події комусь, в іспанській мові, як і в українській, використовуються присвійні займенники. Вони відповідають на питання «чий?», «чия?», «чиє?», «чиї?». Наприклад, присвійні займенники в українській мові – це мій, твій, наш, ваші, їхній тощо.

Зображення до статті - Тріана - Севілья

Mi coche es rojo. – Мій автомобіль – червоний.

«Mi» – присвійний займенник, який вказує на те, що автомобіль в даному випадку належить мені.

Присвійні займенники (pronombres posesivos)

Якщо ви ще не ознайомилися із займенниками «я», «ти», «він», «вона» іспанською, спочатку рекомендую переглянути статтю про особові займенники в іспанській мові. І лише тоді переходити до вивчення займенників, поданих у таблиці.

Особовий займенник Присвійний займенник

Переклад українською

yo mi

мій/моя

tu

твій/твоя

él/ella/usted su

його/її/ваш

nosotros/nosotras nuestro/nuestra

наш/наша

vosotros/vosotras vuestro/vuestra

ваш/ваша

ellos/ellas/ustedes su

Ваш/Ваша/їхня/їхній

В іспанській мові присвійні займенники змінюються в залежності від роду та числа іменника, якого вони стосуються. Наприклад,

mi coche – мій автомобіль
mis coches – мої автомобілі

nuestro amigo – наш друг
nuestra amiga – наша подруга
nuestros amigos – наші друзі
nuestras amigas – наші подруги

Особливості присвійних займенників в іспанській мові

Фактично, ситуація із присвійними займенниками в іспанській мові дуже схожа на ситуацію із присвійними займенниками в українській, адже так само, як і в українській, вони змінюються в залежності від граматичних ознак іменника, який супроводжують. Хоча іспанські займенники усе ж таки мають свої особливості. Спробуймо зрозуміти, у чому ці відмінності полягають.

Іспанська мова для початківців - Присвійні займенники

1. В українській мові присвійні займенники першої та другої особи узгоджуються з іменниками у роді та числі.

твій підручник
твоя квартира

наш підручник
наша квартира

В іспанській мові в роді узгоджуються лише займенники першої та другої особи множини.

Присвійні займенники мій, твій, наш, ваш

mi coche – мій автомобіль
mi camiseta – моя футболка
nuestro coche – наш автомобіль
nuestra camiseta – наша футболка

tu coche – твій автомобіль
tu camiseta – твоя футболка
vuestro coche – ваш автомобіль
vuestra camiseta – ваша футболка

2. Якщо іменник стоїть у множині, то до присвійного займенника, який його супроводжує, додається закінчення -s. До речі, якщо ви ще не знаєте, як утворюється множина іменників в іспанській мові, обов’язково перегляньте ось цей урок.

Іспанська мова для початківців - Присвійні займенники у множині

tu coche – твій автомобіль
tus coches – твої автомобілі

tu casa – твій будинок
tus casas – твої будинки

3. В українській мові прийменники «наші» та «ваші» не змінюються у роді, в іспанській мові – так, змінюються. Поясню.

наші автомобілі
наші футболки

ваші автомобілі
ваші футболки

«Автомобіль» – іменник чоловічого роду, «футболка» – іменник жіночого роду, але у множині займенники «ваш», «ваша» та «наш», «наша» узгоджуються лише в числі. Тобто присвійні займенники «ваші» і «наші» чудово «працюють» з іменниками обох родів.

В іспанській мові, натомість, ваші (ж.р.) і ваші (ч.р.) – це два різні слова.

наші автомобілі – nuestros coches
наші футболки – nuestras camisetas

ваші автомобілі – vuestros coches
ваші футболки – vuestras camisetas

Сподіваюся, що це зрозуміло. Рухаємося далі.

4. Невідповідність з українською мовою також можна помітити у займенника «su», який перекладається як «ваш», «її» та «його».

Іспанська мова для початківців - Займенник su

su coche – Ваш автомобіль
su coche – її автомобіль
su coche – його автомобіль

sus coches – Ваші автомобілі
sus coches – її автомобілі
sus coches – його автомобілі

У випадку із «su» та «sus» значення займенника, зазвичай, зрозуміле з контексту.

Este es Roberto, y esta es su novia María. – Це – Роберто, а це – його дівчина Марія.
Esta es María, y este es su novio Roberto. – Це – Марія, а це її хлопець Роберто.
¿Es usted Roberto? Y esa señora, ¿es su madre? – Ви – Роберто? А хто ця сеньйора, це Ваша мама?

5. В іспанській мові немає займенника, який би відповідав українському займеннику «свій». Там, де в українській мові вживається займенник «свій», в іспанській мові використовується відповідний певній особі присвійний займенник.

Як замінити займенник

Estoy buscando a mi perro. – Я шукаю свого собаку.
¿Has perdido tus llaves? – Ти загубив свої ключі?

Про артиклі та займенники

В кастильській мові артиклі визначають однину або множину іменника, його рід, а також визначеність чи невизначеність. Наприклад, якщо в реченні ми зустрічаємо іменник «un amigo», то закінчення іменника, а також артикль, який йому передує, дають зрозуміти:

a) що мова йде про друга (не подругу);
b) що ми говоримо про одного із багатьох друзів (в даному контексті не є важливим, хто саме цей друг, або ми ще не знаємо, хто він);
c) ми згадуємо одного друга (а не багатьох друзів).

Якщо ж ми зустрічаємо іменник «las amigas» з означеним артиклем, у нашій уяві постає зовсім інший образ, а саме:

a) наші подруги – жінки;
b) ми говоримо про конкретних подруг;
с) ми розуміємо, що подруга не одна, їх багато.

Коли перед іменником стоїть присвійний займенник, необхідності вживати означений або неозначений артикль немає, адже присвійні займенники:

1. Змінюються в роді
2. Змінюються в числі
3. Вказують на належність певній особі (тобто визначають іменник).

Розгляньмо декілька прикладів.

¿Dónde está el coche? – Де знаходиться ___ автомобіль?
¿Dónde está mi coche? – Де знаходиться мій автомобіль?

В другому реченні перед іменником артикль відсутній, адже його місце «вже зайняв» присвійний займенник «mi».

Також, думаю, ви вже помітили, що зазвичай присвійні займенники в реченні стоять перед іменником.

Присвійні займенники в ролі прикметників та іменників

І трошки плутанини наостанок 🙂 Як же ж без неї?

1. По-перше, присвійні займенники не завжди передують іменнику.

No es tu culpa. – Це не твоя вина.
No es culpa tuya. – Це не твоя вина.

Деколи в залежності від контексту або емоційного забарвлення, якого ми прагнемо надати реченню, виникає необхідність використати повну (або сильну, ісп. adjetivos posesivos fuertes) форму присвійного займенника. В цьому випадку займенник у реченні стоїть після іменника.

Él me enseñó sus fotos. – Він мені показав свої фотографії (він – власник фотографій / він автор фотографій).
Él me enseñó fotos suyas. – Він мені показав свої фотографії (він мені показав фотографії з собою, фотографії, на яких він зображений).

Займенник «suyas» є повною формою займенника «sus» (ж.р.).

2. По-друге, деколи артикль усе ж таки використовується разом із присвійним займенником.

В цьому випадку комбінація «артикль + присвійний займенник» заміняє у реченні іменник.

Tu piso es bonito, el mío es muy feo. – Твоя квартира – гарна, моя (ми можемо сказати «моя квартира») – жахливо виглядає.

Але про ці два випадки поговоримо вже в одному із наступних уроків.

Попрактикуймося?

Пропоную закріпити знання на практиці, виконавши простеньку вправу. Заповніть пропуски відповідними присвійними займенниками. Узгодьте їх у роді та числі.

1. (мій) ___ cama
2. (твій) ___ coches
3. (ваш) ___ padres
4. (Ваш) ___ hijos
5. (її) ___ flores
6. (його) ___ libros
7. (наш) ___ documentos
8. (мій) ___ destino
9. (твій) ___ ordenador
10. (її) ___ zapatos

Додавайте ваші відповіді у коментарях.

Не забувайте ділитися думками, пропозиціями та побажаннями щодо контенту на сайті у соціальних мережах Фейсбук, Твіттер та Інстаграм. Або просто пишіть мені на hola@quetal.com.ua. Саме ваші відгуки та підтримка допомагають ресурсу quetal.com.ua ставати щораз кращим та цікавішим 🙂

Успіхів та до зв’язку! Un saludo y hasta la próxima.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (11 голосів, в середньому: 4,82 з 5)
Loading...

Напишіть відгук

error: Копіювання матеріалів дозволяється лише за згоди автора і за наявності активного посилання на джерело!